понеділок, 24 жовтня 2016 р.



Другу половину ХХ – початок ХХІ ст. характеризує стрімке зростання масової комунікації і нових інформаційних технологій. Динамічний розвиток традиційних засобів масової інформації – друкованих видань, радіо, телебачення, а також поширення Інтернету спричинили створення єдиного інформаційного простору, особливого віртуального середовища як сукупності медійних потоків. Усе це відбилося на процесах вживання слів, реченнєвих структур та характері мовних змін. Основний обсяг використання мови сьогодні припадає на сферу масової комунікації.
Мова засобів масової інформації постійно привертала увагу лінгвістів. Першою спробою її комплексного вивчення була праця М.А. Жовтобрюха „Мова української періодичної преси (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)“. У колективних монографіях „Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови“, „Мова сучасної масово-політичної інформації“, „Взаємодія художнього і публіцистичного стилів“ простежено особливості розвитку функціональних стилів, їхньої взаємодії, співвідношення загальномовних і специфічних засобів у мові масової інформації другої половини ХХ ст. Лексичні та словотвірні процеси в мові українських газет кінця ХХ ст. проаналізовано в дисертаційних роботах О.А. Сербенської та О.А. Стишова.
Синтаксис мови українських газет досліджено фрагментарно. Найповніше описані фігури експресивного синтаксису, передусім явища парцеляції (С.М. Марич, Л.І. Конюхова, Н.А. Конопленко, Н.М. Івкова). Проаналізовано також синтаксичну структуру речень в інформаційних газетних текстах кінця ХХ ст. (М.С. Ковальчук), інфраструктуру речень публіцистичного стилю (В.І. Грицина), явища еліпсису в мові сучасної української публіцистики (В.В. Богатько).
Сучасні українські газетні контексти вирізняє особливе комунікативно-прагматичне спрямування, яке виявляється в тому, щоб у процесі подання змістово-фактологічної інформації не так інформувати, як впливати на читацьку аудиторію через переконання, навіювання, емоційне „втягування“. Для мови української преси першого десятиріччя ХХІ ст. характерна рухливість і мінливість її системи, оскільки вона відбиває всі процеси, які заторкують на певному етапі національну мову загалом. Це передусім поширення розмовної стихії, поглиблення явищ експресії та оцінності, посилення впливу особистісного чинника тощо.
Більш прагматично зорієнтованою стає сьогодні і лінгвістична наука. Зміна її наукової парадигми, повернення до людини актуалізують комплекси нових підходів до осмислення мови, яку сьогодні інтерпретують як національно-культурний феномен. В епіцентрі уваги перебуває комунікативна роль мови, функціональні можливості її одиниць, зв’язки з ментальністю народу, виявлення в мові найрізноманітніших інтенцій суб’єкта мовлення.
Перебудова синтаксичного ладу мови української преси початку ХХІ ст. виражена в процесах активізації синтаксичних одиниць, інтонаційно-семантичного розчленування цілісних повідомлень, використанні іманентних сполучних засобів у складних реченнях, що істотно впливає на комунікативну ефективність повідомлень, увиразнюючи їхню впливову потужність як основну ознаку медійних жанрів. Проте цей аспект залишається практично не вивченим, що спричинено величезною складністю аналізу синтаксичного рівня мовидобору фактичного матеріалу, потребою залучення комплексу методів для отримання об’єктивних результатів. Досі немає й цілісного опису всього корпусу синтаксичних одиниць, уживаних у мові української преси. 
© І. Завальнюк

 Презентація за темою "Просте ускладнене речення" допоможе краще усвідомити явище ускладненості, презентуючи навчальний матеріал разом із прикладами.



Щоб переглянути презентацію, перейдіть за покликанням.  






  Онлайн-урок "Просте ускладнене речення"


Тести за темою "Просте ускладнене речення"

Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь

1. Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку:
A) робота над текстом, поради учням, день народження;
Б) спільно з другом, їхати верхи, накритий стіл;
B) писати листи, зробити по-своєму, сто років;
Г) вимита підлога, нова сукня, сидіти тихо.
2. Тире в неповному реченні ставиться в рядку:
A) Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка як добре робить (Народна творчість).
Б) Я син народу, що вгору йде, хоч був закритий в льох (І. Франко).
B) Два чобота пара (Народна творчість).
Г) У нас кохати полюбить сновна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).
3. Однорідними означеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
A) Весна була рання дружна (3. Тулуб).
Б) Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг… (М. Коцюбинський)
B) Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою (І. Цюпа).
Г) Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (І. Франко).
4. Поширеним звертанням ускладнене речення:
A) Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).
Б) Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така (К. Мотрич).
B) «Слава тобі, Дніпре!» – нодумки зашепотів ніби молитву Андрій (С. Плачинда).
Г) Я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (П.Дорошко).
5. Помилки відсутні в реченні:
A) Гуляючи в лісі, ми милувалися красою природи, збирали квіти та ягоди.
Б) Побувавши в Єгипті, Лесею Українкою було написано вірш «Напис в руїні».
B) Розквітаючі дерева наповнювали сад тонкими пахощами весни.
Г) Не дивлячись на несприятливі погодні умови, експедиція продовжувала свій шлях.
6. Відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Пішов Гонта, похилившись (Т. Шевченко).
Б) Часом, злякана нами, з дерева з шурхотом спурхувала птиця (В. Винниченко).
B) Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (В. Бичко).
Г) Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстратор (О.Довженко).У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.
А) І швець, і жнець, і на дуді грець (Народна творчість).
Б) Роса почала слатися по землі (І. Нечуй-Левицький).
В) Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть! (Т. Шевченко)
Г) Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли снадала спека… (І. Цюпа)
1) Простий дієслівний присудок;
2) дієслівний складений присудок;
3) іменний складений присудок.
8. Установіть відповідність між односкладним реченням і його видом.
1) Починало вже дніти (М.Коцюбинський).
2) Дивився спідлоба, важко кудись у далеч, і міряв землю… (В. Шевчук).
3) ІЦо посієш, те й пожнеш (Народна творчість).
А. Означено-особове;
Б. узагальнено-особове;
В. неозначено-особове;
Г. безособове.
9. Установіть відповідність між виділеними словами в реченні та другорядним членом, яким вони
1) Означення;
2) додаток;
3) обставина.
А. Город був засаджений всякою всячиною (Л.Дмитерко).
Б. По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (М. Трублаїні).
В. Душ з п’ять хлопців мостилося біля столу з книжками (С. Васильченко).
Г. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).
Прочитайте речення.
(1) Образ козака на наших картинах – цс велична, викристалізована віками дума народу її свою сутність. 
(2) Народ стомився від повсякчасних воєн, від розорень і зпустошень, що оберну квітучий край у пустку. 
(3) Зазнавши стільки горя й лиха, він прагнув миру, вільної праці. 
(4) М ролюбивий характер народу й уособлюс образ козака бандуриста.
(5) Але водночас український н род завжди був готовий освятити ножи, щоб захистити могили своїх предків, свою рідну землю.(З журналу)
10. Позначте речення, ускладнені однорідними членами.
11. Позначте речення, у яких допущено орфографічну помилку.


12. Доведіть або спростуйте тезу: «Мистецтво – один із засобів творення особистості» (6-7 чень). У висловлюванні використайте однорідні члени речення та відокремлені означення.